«Чорнобиля гіркий полин». Зустіч з ліквідатором аварії на ЧАЕС
...Вже лелека не в’є там гніздечко,
Не лунає там пісня і сміх,
Наче сироти, стали містечка
Без людей нерозумних своїх....
Так розпочалася зустріч підопічних територіального центра соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Подільського району з ліквідатором аварії на ЧАЕС Шаріповим Юрієм Петровичем у бібліотеці- філіалі №12 Полтавської ЦБС.
Чорнобильська катастрофа, яка сталася 33 роки тому, нікого не залишила байдужим. Мабуть, не має жодної людини в Україні, якої б не торкнулася ця біда своїм крилом. Час невблаганний, спливають роки, а той чорний день все в пам’яті нашого народу, і тих, хто ціною власного життя і здоров’я закрив нас від «Атомного ворога». Це ліквідатори, мужні, сильні люди, що врятували не тільки Україну, а й всю Європу.
На зустріч було запрошено ліквідатора аварії- Шаріпова Юрія Петровича. Тоді це був молодий 27- річний чоловік, батько маленького хлопчика. Юрій Петрович разом зі своїми побратимами робив нелегку, смертельно небезпечну роботу, а що робота була небезпечною – це правда. Із 6-ти ліквідаторів, що були разом з ним, залишився він один.
Масштаби цієї події, зі слів Юрія Петровича, набули характеру екологічної катастрофи, що зачепила життя десятків мільйонів людей в Україні та в сусідніх країнах. Над зруйнованим четвертим енергоблоком була споруджена захисна залізобетонна споруда- об’єкт «Укриття», який ще називають саркофагом.Це була перша перемога над наслідками жахливої аваріі.
Багато з тих, хто прийняв на себе перший удар ядерної стихії, на жаль, уже пішли у безсмертя, залишивши смуток та біль у наших серцях. Вічна і світла їм пам’ять.Це був справжній своєрідний діалог, багато чого про ті події ми не знали. Всі, хто спілкувався з Юрієм Петровичем, пригадали ті часи, і висловили глибоку пошану і найщірішу вдячність нашим ліквідаторам, які закрили нас від «Чорнобильської бі
ди».