Свято Перемоги у селищі Лісок
Уже протягом трьох десятиліть, продовжуючи традицію, яку започаткував ще у 80-х роках минулого століття тодішній селищний голова – Булавін Анатолій Васильович, у минулому учасник Великої Вітчизняної війни, відзначається свято Перемоги у Великій Вітчизняній війні, у якому беруть участь як учасники бойових дій, так і мешканці селища Лісок та Ленінського району м. Полтава. І як завжди, святкове дійство відбувається біля самого визначного місця цього затишного куточку селища Лісок Ленінського району – обеліску загиблим воїнам – мешканцям селища.
Цей пам’ятник було відкрито у 1967 році на кошти жителів селища, які не мали змоги дістатися фактичного місця поховання своїх рідних, що загинули у боях Великої Вітчизняної війни. Ті родичі загиблих, які не мали грошей, віддавали навіть коштовні речі: срібний посуд, самовари тощо. Обеліск встановлено у дубовому гаю, що розташований на березі старого русла річки Коломак.
Зі словами привітання та щирої вдячності за їх подвиг, до ветеранів війни звернувся лідер громадського об’єднання «Наш дім – Полтава» Олександр Михайлович Залужний. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни Кондратенко Федір Григорович поділився спогадами з присутніми та у своєму виступі зазначив, що події 1941-1945 років назавжди будуть асоціюватися в наших серцях з героїзмом, патріотизмом та любов’ю до нашої Батьківщини. Також привітати ветеранів зі святом завітали творчі колективи: учні музичної школи № 1 ім. П. Майбороди, вихованці музичної школи № 2 ім. В. Шаповаленка, учні ЗОШ № 21, військовий оркестр 179-го об’єднаного навчально-тренувального центру підготовки військ зв’язку Збройних Сил України під керівництвом начальника оркестру – майора Сергія Станіславовича Цюмана та лауреати ІІІ фестивалю «Літа на осінь повернули» вокальний ансамбль «Черемшина» територіального центру Ленінського району.


Символом миру та перемоги став салют з білих голубів від голови селищного комітету Лісок Абакумової Зінаїди Петрівни.
По закінченню привітань та виступів творчих колективів, ветеранів та усіх присутніх частували справжньою солдатською кашею.
Хоча вже минуло чимало років відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша та прийшов мир – довгоочікуваний і вистражданий, але ми завжди будемо пам’ятати, що він був оплачений найвищою ціною – ціною людського життя.







