13 жовтня під час засідання дев’ятої позачергової сесії Подільської  районної у м.Полтаві ради восьмого скликання депутати прийняли звернення до Президента України Володимира Зеленського та Верховної Ради України щодо заборони діяльності Української православної церкви московського патріархату на території України.

Текст Звернення:

Українська православна церква була під впливом Москви понад 300 років, тому надання Томосу — це подія історичного масштабу. Томос про автокефалію дав православним українцям свою, незалежну від жодного релігійного центру —ні від Москви, ні від Константинополя — канонічну православну Церкву.

Ми, представники місцевого самоврядування, обурені тим, що під час повномасштабної агресії росії на території України діє широке представництво російської православної церкви в Україні, що має назву Українська православна церква московського патріархату (далі — УПЦ). Впродовж усього свого існування дана структура використовувалася як інструмент духовного поневолення українського народу.

Очільник філії російської православної церкви (РПЦ, маскується під назвою Українська православна церква) митрополит Онуфрій постійно підживлював проросійські настрої і мислить винятково в координатах «руского міра». Для нього міфічна «духовна єдність братніх українського і російського народів» — доконаний факт. Тож ще у 2014 році окупацію Криму, Донеччини і Луганщини церковний ієрарх називав «братовбивчим протистоянням», «громадянським конфліктом», «розбратом та ворожнечею», «зіткненням інтересів Заходу та Сходу» тощо. І навіть після 24 лютого цього року, після повномасштабного збройного вторгнення росії, Онуфрій так і не сказав правди про цю жорстоку війну. Невипадково цей архієрей є постійним членом Священного синоду РПЦ і бажаним гостем у Москві, де неодноразово відзначений різними нагородами за «старанні труди».

Духовенство московського патріархату підтримувало й благословляло окупантів та проросійських терористів, допомагало бойовикам на Донбасі, брало участь у провокаційних акціях і навіть диверсіях, героїзації російського імперського минулого. Московська Патріархія і особисто теперішній Патріарх Кіріл (Гундяєв) є розробниками та багаторічними провідниками ідеології «русского міра». Про цю ідеологію говорив і путін в оголошенні війни Україні. Ці ідеї зверхності, виключності російської культури, мови, московського православ’я слугують зараз ідеологічним фундаментом для бойовиків російської окупаційної армії.

Особливо загострилась ситуація з 24 лютого 2022 року. Патріарх Кіріл Гундяєв, якому підпорядковується УПЦ, публічно благословив чергову фазу агресії Росії проти України. І навіть у цій ситуації адекватної реакції від керівництва «дочірньої» церкви в Україні не відбулося: не було зроблено жодних прямих заяв і закликів до припинення агресії з боку росії до України, а відповідальність за військові злочини та злочини проти людяності, скоєні російською армією, на росію ніхто з вищого духовенства УПЦ не поклав.

27 травня 2022 року на своєму соборі керівництво УПЦ заявило про те, що їхній Статут буде змінено таким чином, щоб дана релігійна організація стала незалежною від організації, яка називає себе «Російською православною церквою», однак події останніх двох місяців переконливо свідчать, що вищезгадана заява — просто "спецоперація" з відволікання уваги українців від тих неподобств, які чинять представники УПЦ, не тільки перечікуючи час та ігноруючи питання військової агресії росії проти України, а й прямо і безпосередньо цій агресії сприяючи шляхом поширення російської пропаганди на вільній території України, готуючи підґрунтя для прихильної зустрічі окупантів, підтримки російської агресії та поширення відвертої брехні проти України серед прихожан.

Жоден вищий ієрарх УПЦ не надав підтримки діям українських захисників.

Вже багато священників та громад висловилися проти перебування в одній структурі з московським патріархатом, проте дуже багато приходів продовжує зберігати підпорядкування Москві. Звертаємо увагу, що ще у 2018 році Верховна Рада, очолювана Андрієм Парубієм, схвалила, а тодішній Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» (документ 2662-VIII). Отже, так звана Українська православна церква (московського патріархату) повинна офіційно називатися російською православною церквою і перестати вводити в оману вірян своєю нібито «незалежністю», ховаючись за назвою «українська». Прийняття цього закону — це логічний крок в рамках протистояння гібридній концепції «руского міра», якою прикривається відверта російська агресія проти України. «РПЦ в Україні» » — ось юридично бездоганна назва. А віряни у демократичний спосіб мали б визначатися: підтримувати церкву держави[1]окупанта, яка вбиває українців і яка втратила канонічність й розірвала стосунки з Вселенським патріархатом, чи свою — Помісну і канонічну.

З прикрістю констатуємо, що цей закон на практиці не виконаний, оскільки його ключові положення заблоковані у судових інстанціях.

У цей тяжкий для України час лише перейменування ворожої організації вже недостатньо. Дії так званої "УПЦ" прямо загрожують безпеці України. Переконані, що настав час зробити рішучий крок: з метою захисту національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, запобігання колабораціонізму, припинення розпалювання міжрелігійної ворожнечі та дестабілізації релігійного середовища на території України необхідно заборонити діяльність Української православної церкви московського патріархату на всій території України.